Державна дума Росії ухвалила закон щодо припинення Договору про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності (ДРСМД) між СРСР і США. Як повідомляє російська агенція «РИА Новости», закон підтримали 417 депутатів.

30 травня цей законопроект на розгляд до Держдуми вніс президент Росії Володимир Путін, до того, у березні, Путін підписав указ про призупинення Москвою виконання зобов’язань за договором. Планується, що Рада Федерації розгляне ініціативу російського президента 26 червня.

США 1 лютого остаточно оголосили про свій вихід із договору про обмеження на ракети з Росією через його порушення з боку Москви, яке там заперечують.

Договір РСМД, укладений 1987 року, заборонив США і тодішньому СРСР, наступником якого стала Росія, мати, виробляти і ставити на бойове чергування цілий клас ракет досяжністю від 500 до 5 тисяч 500 кілометрів. США вперше звинуватили Росію в його порушенні ще 2014 року.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Колишній президент Єгипту Мухаммад Мурсі у віці 67 років помер після виступу у суді. Про це повідомляють Aljazeera та ВВС з посиланням на державні ЗМІ країни.

Державне телебачення повідомило, що Мурсі після судового засідання втратив свідомість, його відвезли до лікарні, де він згодом помер.

«Він виступав перед суддею впродовж 20 хвилин, потім став дуже жвавий і втратив свідомість. Його швидко доправили до лікарні, де він пізніше помер», – цитує представника суду Aljazeera.

Мурсі був першим демократично обраним президентом Єгипту в 2012 році. У 2013 році він був усунений від влади військовими. 

У 2015 році за звинуваченням у причетності до масової втечі з в’язниці у 2011-му Мурсі засудили до смертної кари – у 2016-му касаційний суд скасував це рішення.

Також у 2015 році суд засудив Мурсі до довічного ув’язнення за звинуваченням у державній зраді і шпигунстві на користь палестинського ісламістського руху «Хамас», ліванських бойовиків «Хезболли» та Ірану. У 2016-му касаційний суд скасував і це рішення.

У 2017 року суд в Єгипті засудив колишнього президента-ісламіста Мухаммада Мурсі до трьох років позбавлення волі за звинуваченнями в образі судової влади. Суд у Каїрі тоді постановив, що Мурсі зробив наклеп щодо судової влади в публічній промові, яку він зробив понад чотири роки тому «з метою розповсюдження ненависті».

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Чергова смертна кара в Білорусі продовжує перешкоджати розвитку глибших відносин з Радою Європи, йдеться у заяві доповідача Парламентської асамблеї Ради Європи зі скасування смертної кари Тітуса Корлецяна, який рішуче засудив розстріл Олександра Жильнікова.

«Білорусь ще раз показала, що вона не повністю дотримується базових європейських стандартів, і застосування смертної кари продовжує перешкоджати розвитку глибших відносин з Радою Європи», – сказав Карлацян.

Він вчергове закликав білоруську владу негайно запровадити мораторій на смертну кару і не страчувати другого фігуранта справи В’ячеслава Сухарка, якщо він ще живий, оскільки, «незалежно від тяжкості злочину й суспільної зацікавленості в застосуванні пропорційного покарання, європейські демократичні стандарти забороняють застосування смертної кари за будь-яких обставин».

13 червня, як повідомляє Білоруська редакція Радіо Свобода, стало відомо про страту Олександра Жильнікова. Доля другого фігуранта кримінальної справи В’ячеслава Сухарка поки невідома.

Рада Європи та Євросоюз засудили проведення чергової страти в Білорусі.

        Смертна кара в Білорусі



            Білорусь залишається останньою країною Європи, де карають смертю.
            Всього за роки незалежності в Білорусі винесли понад 300 смертних вироків.
            Влада Білорусі не повідомляє про виконання смертних вироків. Про це вдається дізнатися зі свідчень інших засуджених до страти або від правозахисників, які контактують з рідними засуджених.
            Євросоюз періодично закликає Білорусь відмовитися від смертної кари.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Влада Білорусі врешті дозволила залишитися в цій країні іранцеві, який став християнином і видачі якого Іран домагається за звинуваченням у вбивстві, повідомили Білоруській службі Радіо Свобода в управлінні громадянства і міграції МВС країни.

Як сказав начальник управління Олексій Бігун, Мехрдадові Джамшидяну нададуть належний статус із гуманітарних міркувань.

У Комітеті ООН із прав людини раніше заявляли, що Джамшидянові в разі видачі до Ірану загрожують тортури і страта і ніякої гарантії справедливого суду над ним немає.

У травні білоруська влада випустила Джамшидяна з-за ґрат, де він пробув майже рік в очікуванні на рішення щодо депортації. Суд тоді скасував попереднє рішення про його депортацію до Ірану, але йому наказали протягом трьох місяців залишити Білорусь і виїхати до будь-якої іншої країни на власний вибір.

Мехрдад Джамшидян живе в Білорусі з 1993 року. 2018-го його затримали за порушення імміграційних правил.

Іранський паспорт Джамшидяна втратив чинність 2016 року, але він не звернувся до іранської влади по новий, побоюючись покарання в Ірані. Відтоді він, не маючи чинного паспорта, також не міг легалізувати своє перебування в Білорусі.

В Ірані Джамшидянові загрожує смертна кара за віровідступництво – таке покарання за вихід із ісламу передбачене в цій країні. Чоловік навернувся у православ’я 2002 року, вже в Білорусі, але іранська влада вочевидь дізналася про це лише через багато років. Тегеран, проте, наполягає, що йому ніщо не загрожує через його релігію.

Але 2012 року його помістили у списки розшукуваних Інтерполу на запит Ірану – там його звинувачують у вбивстві власної матері і брата під час відвідин країни. Джамшидян відкидає звинувачення і заявляє, що на момент злочину перебував у Білорусі і що родичі не підозрюють його в причетності до вбивств.

2012 і 2013 року його двічі затримували в Білорусі за цим ордером Інтерполу. Починаючи з 2013 року, Мехрдад Джамшидян багато разів звертався до білоруської влади з проханнями про статус біженця чи про інший різновид захисту, але йому щоразу відмовляли.

Родина Джамшидяна каже, що під час останнього 11-місячного перебування за ґратами в Білорусі він пережив інфаркт. А його дружина-білоруска, з якою вони мають трьох дітей, зараз не працює, бо лікується після операції з приводу раку.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Іран допоміг повстанцям-хуситам в Ємені збити дрон, який належав уряду США, заявили в Центральному командуванні Сполучених Штатів.

«Дрон MQ-9, який належав США, був збитий над Єменом, за нашими оцінками, ракетою SA-6 «земля – повітря» (запущеною повстанцями – ред.) 6 червня», – заявив 16 червня речник Центрального командування підполковник Ерл Браун.

Він додав, що висота, на якій збили безпілотний літальний апарат, дає змогу говорити про «прогрес порівняно з попередніми можливостями хуситів, який, на нашу думку, став можливий за допомоги Ірану».

Читайте також: Саудівська Аравія: понад 20 цивільних постраждали від обстрілу аеропорту єменськими повстанцями Хуті​

Крім того, за словами Брауна, 13 червня «модифікована іранська ракета SA-7 класу «земля – повітря» спробувала збити» ще один дрон США MQ-9 над Оманською затокою, нібито в спробі зірвати спостереження за атакою на японський нафтовий танкер Kokuka Courageous, яку у Вашингтоні приписують Корпусу вартових ісламської революції Ірану.

Сполучені Штати та їхні союзники звинувачують у нападі на Kokuka Courageous та ще один танкер, Front Altair, Іран, який будь-яку власну причетність заперечує.

Союзник США Саудівська Аравія очолює військову коаліцію, що підтримує уряд Ємену у чотирирічній війні з повстанцями руху Хуті (хуситами). Цей конфлікт, за деякими оцінками, є опосередкованим протистоянням між Ер-Ріядом та його регіональним супротивником Іраном.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Російська православна церква відмовилася від будівництва собору в сквері в центрі Єкатеринбургу, де відбувалися протести. Про це йдеться у зверненні до духівництва і прихожан митрополита Єкатеринбурзького і Верхньотурського Кирила (Наконечног), оприлюдненому на сайті єпархії.

Автор звернення, втім, заявив, що не вірить протестувальникам, які захищали сквер від будівництва.

«Ми чули від прибічників скверу, що їхній протест пов’язаний з захистом громадських територій від забудови і не виник би, якби почали будувати на викупленій землі. І, хоча ми не один раз переконувалися, що не варто вірити жодному їхньому слову, зробимо так, як вони хочуть, вкотре. Я закликаю всіх християн нашої митрополії бути єдиними і небайдужими», – заявляє священик.

Від середини травня жителі Єкатеринбурга протестували проти будівництва храму в міському сквері. Під час акцій поліція затримала майже 100 протестувальників, 33 з яких були засуджені на терміни від двох до 15 діб арешту. 22 травня міська влада відмовилася від планів побудувати собор на цьому місці.

Противники будівництва собору наполягали на тому, що РПЦ не повинна забудовувати нечисленні міські громадські простори. Прихильники ж заявляли, що активісти нібито виступають проти будівництва будь-якого храму, а не проти конкретно цього місця. Предстоятель РПЦ патріарх Кирило (Гундяєв) називав акції проти забудови «спланованими».

Єкатеринбург є четвертим за величиною містом Росії.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Кронпринц Саудівської Аравії Мухаммад бін Салман прямо звинуватив Ірану у нападі на два нафтові танкери в Оманській затоці. В інтерв’ю газеті Asharq al-Awsat він заявив, що його країна «не вагається боротися з будь-якою загрозою» своїм людям або інтересам.

«Іранський режим не поважав візит прем’єр-міністра Японії до Тегерана, атакувавши два танкери, серед яких і японський, у той час, коли він (японський прем’єр – ред.) перебував там», – сказав саудівський кронпринц.

“Ми не хочемо війни в регіоні… Але ми не вагаємося боротися з будь-якою загрозою для нашого народу, нашого суверенітету, нашої територіальної цілісності та наших життєвих інтересів», – додав Мухаммад бін Салман.

Він вказав, що інциденти вимагають від міжнародної спільноти «рішучої позиції» для протидії загрозам.

Міністр закордонних справ Великої Британії Джеремі Гант заявив 16 червня, що Британія «майже впевнена», що саме Іран стоїть за атаками на нафтові танкери в Оманській затоці. «Ми не віримо, що хтось інший міг би це зробити», – сказав Гант у ток-шоу на телеканалі BBC.

Сполучені Штати 13 червня звинуватили Іран у нападі на танкери, які перевозили нафту Оманської затокою. Іранська влада всі звинувачення відкидає.

Генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш заявив, що світ «не може дозволити собі великого протистояння у регіоні Перської затоки».

Іранські державні ЗМІ заявляють про порятунок іранськими моряками 44 членів екіпажу, однак у Вашингтоні цю заяву заперечують і стверджують натомість, що саме представники американського флоту прийшли на допомогу тим, хто опинився за бортом постраждалих кораблів.

За повідомленнями, один з членів екіпажу зазнав легких поранень.

Один із танкерів під назвою Kokuka Courageous належить Японії, інший, Front Altair, був найнятий для перевезення тайванською нафтовою компанією CPC Corp, але йшов під прапором Норвегії.

Напади на танкери сталися в той час, коли Іран відвідує прем’єр-міністр Японії Сіндзо Абе в спробі послабити напругу між Вашингтоном і Тегераном.

Міністр закордонних справ Ірану Мохаммад Джавад Заріф звернув увагу на те, що напади на танкери в той час, як Іран відвідує прем’єр-міністр Японії Абе Сіндзо. Його візит є спробою послабити напругу між Вашингтоном і Тегераном.

«Повідомлення про напади на танкери, пов’язані з Японією, надійшли тоді, коли прем’єр-міністр Абе Сіндзо зустрічався з Аятоллою Алі Хаменеї для широких та дружніх переговорів. Назвати те, що, можливо, сталося сьогодні вранці, підозрілим – нічого не сказати. Запропонований Іраном Регіональний форум діалогу є конче необхідним», – написав Заріф у своєму Twitter.

Напад на два нафтові танкери стався 13 червня, коли кораблі перебували в нейтральних водах між Іраном і кількома країнами Перської затоки.

Це вже другий напад на танкери в Перській затоці за останній місяць. 12 травня поряд із територіальними водами ОАЕ невідомі напали на два саудівських нафтових танкери, танкер з Об’єднаних Арабських Еміратів і танкер зі Норвегії. Це сталося після того, як Іран погрожував перекрити Ормузьку протоку.

Відповідальність за той напад досі ніхто на себе не взяв. Влада Саудівської Аравії і США звинувачувала в ньому Іран, але іранська влада заперечувала причетність до цих дій.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

У столиці Сомалі внаслідок двох вибухів 15 червня загинули щонайменше 11 людей. Про це повідомляє Reuters з посиланням на місцеву поліцію.

Перший вибух пролунав поруч з КПП біля президентського палацу, він забрав життя дев’яти людей. Від вибуху другої бомби загинув водій та пасажир автомобілю, який рухався у напрямку аеропорту і зупинився на КПП.

В результаті інцидентів поранення отримали близько 25 осіб.

Відповідальність за напад взяла на себе пов’язане з «Аль-Каїдою» сомалійське екстремістське угруповання «Аль-Шабаб».

Build a better website in under an hour. Start for free at us!