...

Влада Пакистану повідомила про імпорт 300 тисяч тонн пшениці для подолання кризи, пов’язаної з нестачею борошна в країні. 20 січня Пакистан затвердив обсяги імпорту після того, як ціни на борошно та хліб зросли минулого тижня, а продукти зникли з магазинів та оптових ринків.

Рішення про імпорт пшениці ухвалила Економічна координаційна рада Пакистану. Перша партія борошна має прибути до середини лютого, йдеться в заяві міністерства фінансів. Звідки саме Пакистан імпортуватиме пшеницю не повідомляється.

За даними бюро статистики, з кінця 2018-го до червня 2019 року Пакистан експортував понад 600 тисяч тонн пшениці. Попри те, що уряд заборонив експорт в липні минулого року, 48 тисяч тонн все ще відправляли за кордон до жовтня 2019-го.

Експерти заявили, що не має сенсу експортувати пшеницю після останнього поганого врожаю, і закликали провести розслідування експорту, який проводили пропри заборону.

your ad here

Президент Білорусі Олександр Лукашенко провів кадрові ротації у військовому керівництві країни, які зачепили, зокрема, і міністра оборони.

Лукашенко 20 січня заявив, що вирішив призначити на посаду міністра оборони командувача військами Західного оперативного командування генерал-майора Віктора Хрєніна. Лукашенко додав, що попередник Хрєніна генерал-лейтенант Андрій Равка тепер – державний секретар Ради безпеки Білорусі.

Президент Білорусі також заявив, що призначив начальником Генерального штабу збройних сил Олександра Вольфович, який до того був першим заступником начальника Генштабу.

Білоруський президент заявив, що кадрові ротації у військовому керівництві не означають, «що завтра буде війна, і нам доведеться боротися з кимось», але додав, що «військова організація не терпить невизначеності».

your ad here

Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко анонсував обговорення з іранською делегацією 20 січня подальшого розслідування збиття українського літака поблизу Тегерану та ймовірної компенсації родинам загиблих.

«Питання компенсації теж буде обговорено. Але детально це буде обговорено юристами пізніше. Воно, як ви розумієте, складається із кількох рівнів. Перший рівень – ті компенсації, що будуть надані страховими компаніями та авіаційною компанією, потім на більш високому рівні – як будуть надані компенсації іранською стороною … Я не очікую, що датальна дискусія відбудеться з міністром інфраструктури, для цього (треба – ред.) увійтипереговори між юридичними командами, але але без політичного поштовху, який ми збираємося робити сьогодні, очевидно, цього не буде», – сказав міністр на пресконфренції у Києві 20 січня.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва зазнав катастрофи невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів). Уранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака силами своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе повну відповідальність.

Читайте також: Баканов: для СБУ розслідування причин катастрофи літака «МАУ» є пріоритетом

19 січня в аеропорту «Бориспіль» відбулася церемонія прощання з громадянами України, які загинули внаслідок авіакатастрофи.

 

 

your ad here

Британський прем’єр-міністр Борис Джонсон застеріг російського президента Володимира Путіна від нового застосування хімічної зброї проти Британії, як це було в 2018 році під час отруєння нервово-паралітичною речовиною «Новачок» колишнього російського шпигуна Сергія Скрипаля.

Джонсон сказав про це під час своєї першої зустрічі з Путіним, відколи він очолив британський уряд влітку минулого року. Зустріч відбулася в кулуарах саміту в Берліні 19 січня.

В офісі Джонсона повідомили, що прем’єр дав зрозуміти Путіну, що відносини між країнами не нормалізуються доти, поки Росія не припинить своїх дестабілізаційних дій, «які загрожують Великій Британії і її союзникам та підривають безпеку громадян і колективну безпеку».

Як йдеться в повідомленні, Джонсон сказав Путіну, що «змін у позиції Британії щодо Солсбері немає – це було безвідповідальне використання хімічної зброї та кричуща спроба вбивства невинних людей на британській землі».

 

Джонсон додав, що вони з Путіним мають реагувати на питання безпеки, зокрема, щодо Лівії, Сирії, Іраку й Ірану. Водночас він наголосив, що цей діалог не означає, що відносини Лондона і Москви налагодилися.

Кремль відкидає звинувачення Британії в тому, що представники російської розвідки за допомогою хімічної зброї отруїли Скрипаля в британському Солсбері за його роботу з британською й іншими західними розвідками.

Скрипаль і його дочка Юлія, що також постраждала від отруєння, були в комі після нападу, а потім одужали і зараз переховуються.

 

 

your ad here

У столиці Росії Москві на узгодженій із владою ході зі вшанування пам’яті адвоката Станіслава Маркелова і журналістки Анастасії Бабурової, вбитих неонацистами 11 років тому, затримали понад 10 людей.

Поліцейські вихоплювали людей із натовпу по ходу руху колони і забирали в автозаки. Про причини затримань поки що не повідомляють. Відомо, що активіст Костянтин Фокін був затриманий ще до початку ходи за плакат, на якому було написано «Путін, йди!».

 

Сутичок під час ходи не було. Учасники акції, крім покладання квітів на місці загибелі Маркелова і Бабурової, висловили протест проти переслідувань політичних активістів, тортур і репресій. Організатори акції зазначили, що якщо раніше основна загроза антифашистам виходила від неонацистів, то тепер вона виходить від влади Росії. 

Деякі учасники ходи несли в руках конституцію Росії в знак протесту проти «конституційного перевороту», яким вони називають запропоновані президентом Володимиром Путіним поправки до основного закону країни.

Всього в щорічній антифашистській ході пам’яті Маркелова і Бабурової взяли участь близько півтори тисячі осіб.

Російський суд у 2011 році засудив двох членів неонацистського угруповання за вбивства Маркелова і Бабурової. Микита Тіхонов отримав довічний термін ув’язнення, а його подруга, Євгенія Хасіс, 18 років в’язниці за співучасть у цих вбивствах.

Як Маркелов, так і Бабурова були відомими борцями проти ультра-націоналістичного насильства в Росії і неодноразово отримували погрози, пов’язані з їхньою діяльністю.

your ad here

В Ємені щонайменше 70 солдатів урядових сил загинули внаслідок ракетного нападу 18 січня, повідомляють західні агентства з посиланням на джерела. Відповідальності за напад на себе поки що ніхто не взяв, але президент Ємену Абд-Раббу Мансур Хаді звинуватив підтримуваних Іраном повстанців Хуті.

За повідомленнями, удар був завданий по військовому табору в провінції Маріб, ракета потрапила в мечеть під час молитви. 

Точне число жертв невідоме, влада Ємену офіційно даних про 70 загиблих не підтверджувала.

Визнаний міжнародним співтовариством президент Ємену Абд-Раббу Мансур Хаді назвав удар «боягузливою і терористичною» атакою.

Хаді в кровопролитній громадянській війні в Ємені підтримує Саудівська Аравія і низка інших країн регіону.

 

Конфлікт у Ємені триває з кінця 2014 року, після того, як повстанці руху Хуті захопили столицю Ємену, місто Сану. З метою відновлення уряду президента Абд-Раббу Мансура Хаді у 2015 році була сформована коаліція під проводом Саудівської Аравії. У результаті бойових дій загинули десятки тисяч людей.

За даними ООН, через конфлікт 22 мільйони людей потребують гуманітарної допомоги. В організації вважають, що гуманітарна криза в Ємені нині є найгострішою у світі.

your ad here

Президент Росії Володимир Путін заявив, що не хотів би, щоб його країна поверталася до радянської практики мати довічних правителів, які помирали без чіткої процедури правонаступництва. Під час виступу перед групою ветеранів Другої світової війни в Санкт-Петербурзі 18 січня Путіна запитали, чи потрібно зняти обмеження термінів для президента.

«Було б дуже тривожно повернутися до тієї ситуації, яку ми мали в середині 1980-х, коли державні лідери залишалися при владі, один за одним, до кінця своїх днів і пішли з посади, не забезпечивши необхідних умов для переходу влади. Я думаю, що було б краще не повертатися до тієї ситуації», – сказав російський лідер

Путін незмінно перебуває на керівних посадах у Росії вже понад 20 років, від 1999-го. Спершу він був прем’єр-міністром, згодом відбув два чотирирічних терміни як президент, згодом на термін правління президента Медведєва повернувся на посаду голови уряду, а від 2012 року знову є президентом упродовж двох шестирічних термінів.

У своєму зверненні до Федеральних зборів 15 січня 67-річний Путін запропонував конституційні зміни. Якщо вони будуть схвалені, це відкриє для Путіна механізми збереження влади, не пов’язані з посадою президента. Путін має піти з цієї посади в 2024 році.

your ad here

Принц Гаррі і його дружина Меган більше не зможуть використовувати свої королівські титули і перестануть отримувати державні кошти, сказано в заяві Букінгемського палацу. Герцог і герцогиня Сассекські також заявили, що мають намір повернути 2,4 мільйона фунтів, витрачені з бюджету Великої Британії на ремонт їхнього будинку у Віндзорі. Крім того, принц Гаррі і Меган не зможуть бути офіційними представниками королеви.

13 січня королева Великої Британії Єлизавета II погодилася надати герцогу і герцогині Сассекським «перехідний період», під час якого принц Гаррі і його дружина Меган зможуть поперемінно перебувати в Канаді і Великій Британії. Королева наголосила, що «повністю підтримує» бажання свого молодшого онука і його дружини знайти нову соціальну роль, але вважала за краще б бачити їх у традиційній ролі членів королівської родини.

Єлизавета II заявила, що має бути ще багато роботи, щоб врегулювати відносини Гаррі і Меган з іншими членами королівського сімейства Віндзорів, але вона очікує, що остаточні рішення будуть ухвалені в майбутньому.

Гаррі, герцог Сассекський, і його дружина Меган, уроджена Маркл, тиждень тому оголосили про своє бажання відійти від виконання обов’язків провідних членів королівської сім’ї.

Подружжя ненавиділо втручання преси в їхнє особисте життя: Меган судилася з газетою Daily Mail, яка без дозволу опублікувала, за твердженням герцогині, лист з її особистого листування.

Прихильники Меган стверджують, що вона піддавалася у Великій Британії психологічному тиску. Він був пов’язаний, за цією версією, в тому числі з прогресистськими поглядами герцогині (вона підтримує екологічні і феміністські ініціативи), а також її расовим походженням. Принц Гаррі якось прокоментував це так: «Я втратив матір і зараз спостерігаю, як моя дружина стає жертвою тих же могутніх сил».

Принц Гаррі, молодший син спадкоємця британського престолу принца Чарльза і покійної леді Діани Спенсер, і американська актриса Меган Маркл одружилися 19 травня 2018 року у Віндзорському замку. Після весілля вони стали герцогом і герцогинею Сассекськими. Меган Маркл 36 років, Гаррі молодший на 3 роки. Це її другий шлюб. Вона – перша мулатка і перша акторка, яка вийшла заміж за британського принца.

your ad here