...

Іран назвав продуктивними переговори з Францією про ядерну угоду 2015 року, що мали на меті врятувати її після виходу з неї США.

Міністр закордонних справ Ірану Могаммад Джавад Заріф після зустрічі в Парижі з президентом Франції Емманюелем Макроном заявив, як цитують його іранські засоби інформації: «Франція подала деякі пропозиції, і ми подали деякі пропозиції про те, як виконувати угоду, і про кроки, які мали б зробити сторони.

За його словами, Іран не буде вести переговорів про нову угоду.

«Переговори були добрі і продуктивні. Звичайно, залежатиме від того, як Європейський союз зможе виконати свої зобов’язання й після виходу з угоди Америки», – додав він.

А в інтерв’ю Агентству «Франс-прес» Заріф високо оцінив пропозиції Макрона для порятунку угоди. За його словами, це кроки «у правильному напрямку». Але подробиць цих пропозицій міністр не назвав.

За його словами, європейські учасники угоди мають знайти шляхи полегшити становище Ірану після того, як США, вийшовши з угоди, наклали на Тегеран суворі санкції.

«Ми шукаємо шляхів, як Європа може виконати свої зобов’язання, щоб ми могли повернути назад ті кроки, які ми зробили», – додав Заріф, маючи на увазі низку демонстративних кроків Тегерана на порушення деяких умов угоди, що їх Іран зробив, протестуючи проти бездіяльності, на його думку, інших учасників угоди після виходу з неї США.

Макрон раніше цього тижня пропонував Євросоюзові або полегшити ті санкції проти Ірану, які ще існують поза межами ядерної угоди, або розробити механізм компенсації шкоди, якої завдають іранській економіці нові санкції США, щоб «дати можливість іранському народові жити краще», в обмін на повернення Тегерану до повного виконання угоди.

Президент США Дональд Трамп 2018 року вивів Вашингтон із багатосторонньої ядерної угоди з Іраном, що обмежила ядерну програму Тегерана так, щоб він не зміг здобути ядерної зброї, звинувативши Іран у її порушеннях. Відтоді він наклав на Тегеран уже кілька пакетів санкцій США і погрожує новими обмеженнями. У відповідь Іран вимагає від інших учасників угоди захистити Тегеран від американських санкцій і, заявляючи про їхню бездіяльність, почав демонстративно порушувати деякі пункти угоди.

Франція, Німеччина і Велика Британія, які в угоді представляють Євросоюз, намагалися врятувати угоду і розробили складну систему фінансово-бартерних операцій, щоб оминути санкції США й надати Іранові деяке полегшення, але в Тегерані кажуть, що цього не досить. Натомість країни-учасниці попередили Іран, що він має повернутися до виконання своїх зобов’язань.

your ad here

Президент США Дональд Трамп заявив, що «наказав» американським компаніям залишити Китай посеред торговельних суперечок між двома країнами, що впливають на фінансові ринки всього світу.

«Нашим величним американським компаніям цим наказано негайно почати шукати альтернативу Китаєві, включно з поверненням ваших компаній додому і вироблянням ваших продуктів у США», – написав Трамп у твітері.

Він не пояснив, як має намір домагатися виконання цього «наказу», на який він не має ніяких юридичних прав.

Трамп лише додав, що пізніше він зробить заяву з приводу нових імпортних тарифів, які встановив Китай на вироби зі США.

Заяву президента відразу відкинула Американська торговельна палата – бізнесове об’єднання, що представляє інтереси понад трьох мільйонів компаній усіх розмірів.

«Ми поділяємо розчарування президента, але вважаємо, що правильний шлях – це продовження конструктивного діалогу… Ми закликаємо адміністрацію США і уряд Китаю повернутися за стіл переговорів», – заявила палата.

Але відразу після Трампового твіту два провідні у США біржові індекси, Down Jones Industrial Average і S&P 500, упали на 2 відсотки. Найбільше потерпіла компанія Apple, яка веде значну діяльність у Китаї – її акції впали більш ніж на 4 відсотки. Також понад 3 відсотки втратили акції таких компаній, як American Express, Caterpillar, Nike і Microsoft.

Раніше 23 серпня Китай оголосив, що запроваджує імпортні тарифи на вироби зі США, зокрема автомобілі і соєві боби, на загальну суму в 75 мільярдів доларів.

Це була відповідь Пекіна на нові тарифи США, які Вашингтон оголосив раніше цього місяця, на китайські товари на суму в 300 мільярдів доларів. Нові китайські тарифи особливо вражають ті штати США, де на виборах 2016 року Трамп переміг із незначною перевагою. На виборах 2020 року Трамп буде змагатися за переобрання.

your ad here

У Гонконгу активісти боротьби за демократію в цьому автономному регіоні Китаю влаштували «живі ланцюги» на вияв своєї солідарності й як заклик про міжнародну підтримку, а також у пам’ять про такі акції в окупованих СРСР державах Балтії 30 років тому.

Демонстранти стали, взявшись за руки, вздовж трьох місцевих ліній метро, що простягаються на чотири десятки кілометрів.

Протести в Гонконгу спалахнули понад два з половиною місяці тому з вимогами не ухвалювати законопроект місцевої влади, що міг призвести до видачі мешканців Гонконгу для судів чи відбування покарань до решти Китаю. Після скасування законопроекту їхні учасники розширили вимоги, домагаючись відновлення повної демократії і незалежного розслідування ймовірних зловживань поліції проти демонстрантів.

Ці протести стали в Гонконгу найбільшою кризою з часу переходу регіону під владу Китаю 1997 року і вважаються значним викликом для комуністичної влади в Пекіні.

Нині Гонконг має у складі Китаю широку автономію і досі ще значною мірою зберігає відсутній у решті Китаю демократичний лад із часів, коли ця територія була британською колонією до 1997 року.

30 років тому, ще за радянської влади, в трьох країнах Балтії відбулася акція «Балтійський шлях», або «Балтійський ланцюг», яка стала наймасовішим на той час протестом проти радянської окупації цих країн – 23 серпня 1989 року, на 50-і роковини укладення 1939 року таємного пакту Молотова-Ріббентропа між сталінським Радянським Союзом і гітлерівською Німеччиною про поділ сфер впливу в Європі. За цією домовленістю, зокрема, вже 1940 року СРСР окупував три балтійські держави – Естонію, Латвію і Литву. Внаслідок окупації, яку переважно не визнав західний світ, десятки тисяч громадян цих країн наступними роками й десятиліттями були страчені, засуджені чи вислані до Сибіру, де багато з них загинули.

Від одного до двох мільйонів людей, за різними оцінками, взяли участь у «Балтійському шляху», також відомому як «Балтійський ланцюг»: узявшись за руки, люди створили живий ланцюг завдовжки майже 600 кілометрів, що об’єднав столиці трьох держав – Таллінн, Ригу і Вільнюс.

Ця акція стала натхненням і для інших – зокрема, для «Української хвилі», що відбулася 21 січня 1990 року, в неділю, в переддень річниці Акту злуки УНР і ЗУНР, проголошеного 22 січня 1919 року. Від 450 тисяч, за офіційними радянськими оцінками, до 1 чи й 5 мільйонів людей живим ланцюгом символічно з’єднали Івано-Франківськ (на момент ухвалення Акту злуки столицю ЗУНР), Львів і Київ.

your ad here

Фільм українского кримськотатарського режисера Нарімана Алієва «Додому» висунули від України цього року на премію Американської кіноакадемії «Оскар», повідомляє український оскарівський комітет на своїй фейсбук-сторінці.

Повнометражна стрічка «Додому» (Evge/Homeward) – це фільм про кримського татарина Мустафу (його грає Ахтем Саїбтаблаєв), старший син якого був убитий під час війни на Донбасі, тож чоловік їде з молодшим сином до анесованого Криму, аби поховати його.

Прем’єра фільму відбулася 22 травня на 72-му Каннському міжнародному кінофестивалі, де він взяв участь в конкурсній програмі «Особливий погляд». У прокат фільм вийде 7 листопада.

Як повідомляв раніше проект Радіо Свобода Крим. Реалії, стрічка вже отрималагран-прі X Одеського міжнародного кінофестивалю, а також була відзначена нагородою за найкращий фільм на міжнародному кінофестивалі в Бухаресті.

your ad here

У Кремлі підтвердили проведення переговорів між лідерами Росії та України Володимиром Путіним та Володимиром Зеленським щодо обміну утримуваних осіб, повідомляє російське державне інформагентство ТАСС.

«Поки ми констатуємо початок діалогу між президентами Путіним і Зеленським, констатуємо певні контакти, які здійснюються в розвиток цих розмов і в розвиток тих розумінь, які були досягнуті в ході розмов», – заявив речник російського президента Дмитро Пєсков.

Раніше сьогодні президент України Володимир Зеленський заявив, що сподівається на «перші результати» щодо обміну утримуваних осіб між Україною та Росією найближчим часом.

Раніше, 20 серпня, російська правозахисниця Вікторія Івлєва повідомила, що адміністрація московського слідчого ізолятора «Лефортово» прийняла передачі для п’ятьох утримуваних Росією українців – Володимира Балуха, Станіслава Клиха, Олександра Кольченка, Павла Гриба і Миколи Карпюка. 21 серпня Івлєва розповіла, що адміністрація «Лефортова» прийняла передачі для трьох інших українців, утримуваних російською владою, – Романа Сущенка, Олексія Сизоновича і Євгена Панова. До цього українці перебували в місцях позбавлення волі в інших російських регіонах.

Припускають, що цих українців у Росії готують на обмін.

А в Україні адвокат Валентин Рибін заявив 22 серпня, що колишні українські військові Максим Одинцов і Олександр Баранов, засуджені у «справі кримських дезертирів», а також громадяни Росії Євген Мефьодов, фігурант справи про події 2 травня 2014 року в Одесі, й Ігор Кімаковський, затриманий як підозрюваний «агент ФСБ Росії», проходять юридичні процедури оформлення обміну на утримуваних у Росії українців. За його словами, в обміні візьмуть участь не тільки ці четверо, а й інші.

За даними Міністерства закордонних справ України, Росія незаконно утримує понад 70 українців. До цього числа не входять 24 українські моряки, захоплені Росією біля Керченської протоки наприкінці листопада 2018 року.

your ad here

Заарештований у Росії за звинуваченням у шпигунстві громадянин США Пол Вілан поскаржився на охоронців слідчого ізолятора, заявивши, що вони завдали йому травму. Він сказав про це, виступаючи в Лефортовському суді Москви 23 серпня, який, попри заяви американця, продовжив йому арешт до 29 жовтня.

49-річний Вілан, який має, крім американського, громадянство Канади, Ірландії і Великої Британії, заявив, що з ним жорстоко поводилися охоронці СІЗО.

Виступаючи в Лефортовський суді, Вілан також звинуватив Федеральну службу безпеки Росії в порушенні його прав. Про це, як і про травму в СІЗО, знають в прокуратурі, що не нічого не роблять, стверджує американець.

Читайте також: Посольство США заявляє про погіршення стану Пола Вілана, звинуваченого в Росії у шпигунстві

Вілан заявив відвід прокурору. Та відповіла, що ця вимога не входить до переліку підстав для виведення її з судового засідання.

Пізніше американець поскаржився в суді на погане самопочуття, але відмовився від виклику «швидкої допомоги», стверджуючи, що серед лікарів не буде фахівця, здатного кваліфіковано оцінити його стан. Коли лікарі все ж прибули, вони вирішили не шпиталізувати підсудного.

Пола Вілана затримали в кінці минулого року. Відтоді він перебуває в ізоляторі «Лефортово». За версією російського слідства, колишній американський військовий збирав у Росії інформацію, що містить державну таємницю.

Вілану загрожує від 10 до 20 років колонії. Свою провину заарештований не визнає.

your ad here

Канцлер Німеччини Анґела Меркель вшанувала учасників акції «Балтійський шлях», або «Балтійський ланцюг», яка 30 років тому стала наймасовішим на той час протестом проти радянської окупації країн Балтії.

У відеозверненні, яке транслювали на конференції у столиці Латвії Ризі, Меркель назвала цю акцію «зворушливим і важливим кроком до свободи і демократії в Північній, Центральній і Східній Європі».

Той людський ланцюг засвідчив, «як багато можуть досягти люди, коли вони стають разом», сказала Меркель. А його учасники, за її словами, стали «прикладом і натхненням для всіх європейців».

«До сьогодні цей людський ланцюг є одним із найсильніших образів виступу за свободу в історії Європи», – додала вона.

На цій же конференції президент Латвії Еґілс Левітс назвав ту мирну демонстрацію «нашим шляхом назад до Європи».

Акція відбулася 23 серпня 1989 року, ще за радянської влади, на 50-і роковини укладення укладення 1939 року таємного пакту Молотова-Ріббентропа між сталінським Радянським Союзом і гітлерівською Німеччиною про поділ сфер впливу в Європі, за яким, зокрема, вже 1940 року СРСР окупував три балтійські держави – Естонію, Латвію і Литву. Внаслідок окупації, яку переважно не визнав західний світ, десятки тисяч громадян цих країн наступними роками й десятиліттями були страчені, засуджені чи вислані до Сибіру, де багато з них загинули.

Від одного до двох мільйонів людей, за різними оцінками, взяли участь у «Балтійському шляху», також відомому як «Балтійський ланцюг»: узявшись за руки, люди створили живий ланцюг завдовжки майже 600 кілометрів, що об’єднав столиці трьох держав – Таллінн, Ригу і Вільнюс.

Ця акція стала натхненням і для інших – зокрема, для «Української хвилі», що відбулася 21 січня 1990 року, в неділю, в переддень річниці Акту злуки УНР і ЗУНР, проголошеного 22 січня 1919 року. Від 450 тисяч, за офіційними радянськими оцінками, до 1 чи й 5 мільйонів людей живим ланцюгом символічно з’єднали Івано-Франківськ (на момент ухвалення Акту злуки столицю ЗУНР), Львів і Київ.

А вже нині, теж під натхненням «Балтійського шляху», активісти за демократію в Гонконгу хочуть влаштувати 23 серпня живі ланцюги в цій самоврядній частині Китаю, на автономію якої Пекін останнім часом чинить значний тиск.

your ad here

Президент Франції Емманюель Макрон заявляє, що часу на перегляд угоди щодо «Брекзиту» не залишилося. Таку заяву він зробив на офіційній зустрічі з британським прем’єр-міністром Борисом Джонсоном.

При цьому Макрон наголосив, що чекати до 31 жовтня, коли Велика Британія планує вихід з Євросоюзу, і не намагатися знайти рішення «ніхто не збирається».

Читайте також: США обіцяють британському уряду Джонсона підтримку «Брекзиту» 

Макрон, який визнав, що у нього репутація «найскладнішого в команді» у ставленні до «Брекзиту», відкинув заклики Джонсона відмовитися від ключової домовленості по Ірландії, укладеної між ЄС і колишнім британським прем’єр-міністром Терезою Мей.

Раніше Джонсон пообіцяв скорегувати проект угоди про вихід країни з Євросоюзу і виключити з нього механізм «бекстопу», який передбачає відсутність прикордонного і митного контролю на кордоні між Ірландією (учасницею ЄС) і британської Північною Ірландією. Домовитися про внесення змін до тексту угоди так і не вдалося.

21 серпня Джонсон обговорив умови «Брекзиту» із канцлером Німеччини Анґелою Меркель. Вона припустила, що Велика Британія і Євросоюз зможуть протягом 30 днів знайти вирішення питання.

Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Тереза Мей залишила посаду після невдалих спроб домовитися з парламентом про умови виходу Британії з Євросоюзу.

Борис Джонсон неодноразово заявляв, що в будь-якому випадку має намір вивести країну з ЄС до 31 жовтня, навіть без договору. Він пообіцяв здійснити «Брекзит» без угоди, якщо Брюссель не погодиться з головною вимогою Лондона і не виключить з неї положення про так званий «бекстоп». 

your ad here