$1*/ mo hosting! Everything you need to succeed online with us!

Суд у Карелії, Росія, 10 грудня почав розгляд кримінальної справи колишнього керівника виправної колонії №7 Сергія Коссієва. Він став відомим після заяви активіста Ільдара Дадіна про побиття у виправній колонії №7 під час відбування там терміну ув’язнення.

Коссієва звинувачують у перевищенні і зловживанні посадовими повноваженнями. За версією слідства, разом зі своїм заступником Анатолієм Луістом (він фігурує у справі як обвинувачуваний) керівник колонії відправляв ув’язнених на ділянки, де доводилося виконувати важку роботу, щоб потім вимагати хабар за «послаблення режиму».

Читайте також: У Росії суд оштрафував активіста Дадіна через читання конституції на Красній площі​

Сергій Коссієв і Анатолій Луіст визнали свою провину, тому міський суд Сегежі винесе судове рішення в особливому порядку, тобто без дослідження та оцінки доказів, зібраних у справі, а також без допиту свідків у суді.​

За інформацією судді, одного з ключових постраждалих у справі Коссієва, ув’язненого Лашу Гогуа не змогли поінформувати про дату судового засідання, тому його перенесли на 25 грудня.

Восени 2016 року активіст Ільдар Дадін, який відбував у сегезькій колонії частину терміну за статтею про неодноразове порушення правил проведення публічних заходів, розповів, що до нього застосовували тортури. За словами активіста, Сергій Коссієв особисто брав участь у побиттях.

Читайте також: Сенцову три тижні не передають посилку з теплими речима – правозахисниця​

Після заяви Дадіна в колонії пройшли перевірки. Представники Федеральної служби виконання покарань тоді стверджували, що не знайшли доказів застосування насильства до засудженого.

У листопаді 2017-го, через рік після скандалу з катуваннями, Коссієв пішов у відпустку, з якої в колонію вже не повернувся. Навесні 2018 року стало відомо, що він став обвинувачуваним за кримінальною справою про зловживання посадовими повноваженнями і перевищення посадових повноважень.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

У США звинувачена в незаконному лобіюванні інтересів Росії Марія Бутіна заявила через своїх адвокатів, що збирається змінити свідчення, в яких називала себе невинуватою. Поки невідомо, в чому саме вона збирається визнати провину, інформують американські ЗМІ.

Сторона захисту планує провести слухання в період до 13 грудня. Раніше надходили повідомлення, що Бутіна веде переговори з федеральною прокуратурою про можливе завершення кримінальної справи.

30-річна Бутіна є засновницею російського руху «Право на зброю». Її затримали в США 15 липня. Бутіну звинувачують у спробах налагодити контакт між президентами Росії і США в обхід офіційних каналів. На думку американських правоохоронців, для просування інтересів Кремля росіянка мала намір вплинути на ключових спонсорів Республіканської партії, в тому числі пов’язаних із впливовою у США Національною стрілецькою асоціацією.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

В Осло 10 грудня відбулася церемонія вручення Нобелівської премії миру. Два місяці тому, в жовтні, Нобелівський комітет присудив нагороду лікареві з Демократичної Республіки Конго Денису Муквеґе та іракській правозахисниці Наді Мурад.

Церемонію приймала будівля мерії Осло. Нобелівська премія миру – єдина, яка вручається поза межами Швеції, де засідає Нобелівський комітет.

Мурад сама пережила сексуальне насильство. У серпні 2014 року вона потрапила в рабство до бойовиків «Ісламської держави». Після невдалої спроби втечі її катували. Жінку кілька разів продавали в рабство. Мурад змогла втекти у листопаді 2014 року, після чого вона виїхала до Німеччини і зайнялася правозахисною діяльністю.

Муквеге перш за все відомий як засновник госпіталю, який спеціалізувався на допомозі жінкам, що стали жертвами зґвалтувань під час конфлікту в ДР Конго. Під час Другої конголезької війни він надав допомогу тисячам жінок.

Читайте також: Нобелівська премія миру: дізнаємось у п’ятницю, а поки спекуляції

На Нобелівську премію миру цього року було номіновано 217 осіб, серед них – український режисер Олег Сенцов. У минулому році нагороду отримала Міжнародна кампанія із заборони ядерної зброї.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Якщо буде доведено, що президент Сполучених Штатів Дональд Трамп доручив своєму юристу заплатити колишній моделі Playboy за мовчанку про їхні стосунки, це може вважатися порушенням правил фінансування передвиборчої кампанії і стати підставою для імпічменту, вважає член Демократичної партії з Нью-Йорку Джеррольд Недлер. Про це повідомляють американські ЗМІ.

«Це може стати порушенням, яке передбачає імпічмент. Чи таке правопорушення є достатньо важливим, щоб цей імпічмент виправдати – інше питання. Але звісно, ці порушення передбачають імпічмент, тому що, хоча вони й були скоєні до того, як цей президент став президентом, вони мали на меті нечесне обрання на цю посаду», – заявив Недлер, який очолить Юридичний комітет після того, як демократи отримають більшість у Палаті представників Конгресу в січні 2019 року.

Читайте також: Трамп пообіцяв оприлюднити викриття щодо втручання Росії​

За законами США, внески на користь передвиборчої кампанії мають бути відкритими. Такі платежі також не мають перевищувати 2700 доларів.

Влітку 2018 року адвокат колишнього юриста Трампа Майкла Коена оприлюднив запис, на якому Трамп обговорює з Коеном потенційний платіж колишній моделі Playboy Карен Макдугал, що нібито мала зв’язок з президентом США. Запис був нібито зроблений за два місяці до президентських виборів 2016 року.

Справи, зареєстровані в суді 7 грудня, стосуються не тільки можливих незаконних платежів нинішнього президента, а зв’язків між людьми, які на нього працювали, з Росією. Йдеться про Коена і очільника передвиборчої кампанії Трампа Пола Манафорта.

Як стверджує спеціальний прокурор Роберт Мюллер, який розслідує можливе втручання Росії у вибори президента США в 2016 році, Манафорт збрехав слідчим про свої контакти з представниками Москви, пов’язаними з російською розвідкою.

Читайте також: «Брехав і це можна довести». Прокуратура США про Манафорта​

«Думаю, ці обвинувачення і судові справи вказують на те, що президент опинився у центрі масштабного шахрайства – кількох масштабних шахрайств – проти американського народу», – заявив Недлер в ефірі американського каналу CNN.

У США триває розслідування ймовірного втручання Росії у вибори президента 2016 року. Йдеться, зокрема, про хакерські атаки, розміщення фейкових новин у соціальних мережах з метою вплинути на громадську думку. Спецпрокурор Роберт Мюллер розслідує і ймовірні зв’язки людей зі штабу Дональда Трампа з Росією.

Трамп неодноразово заперечував факт змови з російськими офіційними особами, називаючи звинувачення «полюванням на відьом». У Кремлі відкидають будь-які звинувачення у втручанні в вибори інших держав.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Попередні результати підрахунку голосів на позачергових парламентських виборах у Вірменії показують перевагу альянсу «Мій крок» чинного прем’єр-міністра Нікола Пашиняна, повідомляють місцеві виборчі органи.

З уже порахованих голосів 60% підтримують «Мій крок». За даними 10% виборчих дільниць, найближчий суперник альянсу – Партія процвітаючої Вірменії, заснована бізнесменом Ґаґіком Царукяном. Наразі вона має 10,1% голосів.

Остаточні результати виборів, що відбулися у Вірменії 9 грудня, будуть відомі протягом 24 годин.

За попередніми даними Центральної виборчої комісії, явка на виборах склала 48,6% – на 12% нижче, ніж на попередніх виборах у квітні 2017 року.

Нікол Пашинян, проголосувавши на виборчій дільниці, пообіцяв, що після виборів почнеться розбудова «вірменської демократії» та економічна революція.

«Ми вже досягли своєї головної мети: провести дійсно вільні, прозорі, демократичні вибори. На майбутнє наша основна мета: зміцнити демократію у Вірменії на інституційному рівні».

16 жовтня Нікол Пашинян оголосив про свою відставку з посади прем’єр-міністра, аби уможливити парламентські вибори. Попри те, що влада у Вірменії змінилася в травні 2018 року внаслідок безкровної революції, в розпущеному парламенті переважали опоненти Пашиняна.

Читайте також: Суд у Вірменії дав санкцію на арешт екс-президента Кочаряна​

У квітні 2018 року в Єревані та інших містах Вірменії почалися масові акції протесту проти призначення екс-президента Сержа Сарґсяна на посаду голови уряду. Проте парламент підтримав кандидатуру Сарґсяна на посаду прем’єр-міністра, однак він оголосив про відставку на тлі акцій непокори.

Його наступником став лідер опозиції Нікол Пашинян.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

В Ірані затримали співробітницю Університету Мельбурна за нібито спробу «проникнути» в іранські установи, повідомляють місцеві медіа.

Мейманат Хоссейні-Чавоші, громадянка Ірану і Австралії, працює в Мельбурнській школі населення і глобальної охорони здоров’я при Університеті Мельбурна. Її затримали днями, коли вона вже збиралася їхати з Ірану, повідомила державна інформаційна агенція IRNA, підтвердивши тим самим попередні дані.

Читайте також: Президент Ірану закликав мусульман об’єднатися проти США​

Минулого тижня іранська газета Kayhan, яка займає жорстку провладну позицію, написала про арешт кількох людей, які працюють в галузі чисельності населення і нібито причетні до передачі «ворогам Ірану» важливої інформації в ході спроби «культурного і соціального вторгнення».

За словами речника судової системи Голамхосейна Мохсені Еджеї, у цій справі заарештували одну людину, ще трьох чи чотирьох розшукують.

Речник Униіверситету Мельбурна назвав новину про затримання Хоссейні-Чавоші «вельми тривожною».

Читайте також: Президент Ірану погрожує перекрити Ормузьку протоку, через яку перевозять нафту​

У жовтні 2018 року духовний лідер Ірану Аятолла Али Хаменеї закликав докладати більших зусиль, щоб протидіяти «проникненню» ворожих іноземців. Ця заява пролунала на тлі дедалі більшої напруги між Тегераном і Сполученими Штатами Америки.​

Іран не визнає подвійного громадянства. За даними інформаційної агенції Reuters, у 2017-му році в Ірані заарештували принаймні 30 осіб із подвійним громадянством. Звинувачення здебільшого стосуються ймовірного шпигунства.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Президент США Дональд Трамп, коментуючи сутички, в які 8 грудня переросли протести у Франції, заявив, що, можливо, настав час відмовитися від Паризької угоди з питань клімату.

«Дуже сумні день і вечір у Парижі. Можливо, настав час покінчити з безглуздою і вкрай дорогою Паризькою угодою і повернути гроші назад народові – у формі нижчих податків. У цьому питанні США – на крок попереду, і є єдиною країною, в якій обсяг викиду парникових газів в минулому році скоротився», – написав Трамп у Twitter 8 грудня.

В адміністрації Трампа минулого року оголосили про вихід із Паризької кліматичної угоди. Президент США заявляв, що ця угода є невигідною для економіки його країни.

Протести так званих «жовтих жилетів» у Франції тривають вже третій тиждень. Вони почалися з вимоги до влади відмовитися від збільшення податків на автомобільне пальне. Уряд Франції планував запровадити податок в рамках боротьби із забрудненням довкілля.

Учасники протестів частково домоглися мети: уряд президента Емманюеля Макрона, всупереч попереднім обіцянкам голови держави, відступив і вирішив відкласти плановані підвищення цін на пальне. Але ці плани не скасовані, і «жовті жилети» вирішили не припиняти протестів, натомість вони посилили свої вимоги і тепер закликають до ширшого скорочення податків і збільшення зарплат.

Внаслідок сутичок, що спалахнули під час протестів 8 грудня, у Франції були поранені 135 людей, зокрема 17 поліцейських.

 

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

135 людей були поранені внаслідок сутичок під час антиурядових протестів у Франції 8 грудня, повідомив міністр внутрішніх справ Франції Крістоф Кастанер. За його словами, серед поранених – 17 поліцейських.

Як повідомив міністр, участь в антиурядових протестах у Франції 8 грудня взяли 125 тисяч протестувальників, зокрема 10 тисяч протестували в Парижі. Він додав, що поліція затримала близько тисячі людей.

Сьогоднішні протести в Парижі супроводжувалися сутичками між учасниками акції й поліцейськими. Поліція застосувала сльозогінний газ, протестувальники трощили вітрини, перевертали і палили автомобілі.

«Ситуація зараз перебуває під контролем», – сказав Кастанер на спільному брифінгу з прем’єр-міністром Едуаром Філіппом.

Прем’єр подякував поліції за роботу і пообіцяв, що президент Емманюель Макрон відреагує на вимоги протестувальників. «Діалог почався і має продовжуватися. Президент виступить і запропонує заходи, які даватимуть поживу діалогу», – сказав Філіпп.

Протести так званих «жовтих жилетів» у Франції тривають вже третій тиждень. Вони почалися з вимоги до влади відмовитися від збільшення податків на автомобільне пальне.

Учасники протестів частково домоглися мети: уряд президента Емманюеля Макрона, всупереч попереднім обіцянкам голови держави, відступив і вирішив відкласти плановані підвищення цін на пальне. Але ці плани не скасовані, і «жовті жилети» вирішили не припиняти протестів, натомість вони посилили свої вимоги і тепер закликають до ширшого скорочення податків і збільшення зарплат.

У демонстрації в Парижі минулої суботи брали участь, за даними влади, 75 тисяч людей; тоді протести у французькій столиці перейшли у сутички. Постраждали понад 130 людей, близько 400 – були затримані. Чотири людини загинули під час сутичок. Групи осіб у масках трощили вітрини, також серйозно постраждала Тріумфальна арка. Мерія Парижа оцінила збиток в 3-4 мільйони євро.

 

Build a better website in under an hour. Start for free at us!