Poland’s right-wing government faced pressure on Monday to act forcefully against far-right extremists following an expose of Polish neo-Nazis who celebrated Adolf Hitler, burning a swastika and dressing in Nazi German uniforms.

Private news channel TVN24 broadcast hidden-camera footage Saturday of neo-Nazis celebrating what would have been Hitler’s 128th birthday in a wooded area in southwestern Poland last spring. The participants chanted “Sieg Heil” and praised Hitler as they burned a large swastika.


The report revealed that the same neo-Nazi group, “Pride and Modernity,” was behind a November protest where pictures of centrist European Parliament lawmakers from Poland were hung on mock gallows in the city of Katowice. The far-right participants at that protest called the lawmakers traitors to Poland for having voted against the Polish government in a resolution in the European Parliament over alleged rule of law violations and the government’s response to an Independence Day march organized by far-right nationalists.


The weekend TVN24 report has provoked widespread revulsion in Poland, which was occupied by Germany during World War II and subjected to widespread destruction and mass killings. Poles and other Slavs were considered subhuman in Hitler’s ideology, and scenes of young Poles praising the man who unleashed such atrocities on the country are hard for many in Poland to fathom.


On Sunday, Poland’s chief prosecutor launched an investigation into whether the crime of propagating fascism had been committed, which can carry a prison sentence of up to two years. Prime Minister Mateusz Morawiecki also said propagating fascism tramples “the memory of our ancestors and their heroic fight for a Poland that is just and free from hatred.”


Grzegorz Schetyna, leader of Civic Platform, the largest opposition party in parliament, called Monday for the neo-Nazi group to be criminalized. He also accused the ruling right-wing Law and Justice party of having allowed extremism to grow during its more than two years in power. In one example, he faulted the government for abolishing a special government office aimed at fighting discrimination and racism soon after it took power in late 2015.


The Law and Justice party has been often accused of turning a blind eye to far-right excesses hoping to win votes on the far right. Its adoption of anti-Muslim, anti-refugee rhetoric has also been seen as one factor leading to a rising number of reported attacks against people with dark skin in Poland.


The strong government denunciations come amid a broader attempt by Morawiecki to moderate the ruling party’s radical image and improve strained ties with European partners. As part of this change, some of the government’s most controversial ministers were fired earlier this month.


Rafal Pankowski, the head of Never Again, an organization that monitors and fights extremism, told The Associated Press that he believes “the far right has felt emboldened in the last two years, which has been expressed in many street marches and racist attacks.”


“It’s time for Polish leaders to condemn xenophobia and take concrete steps against it,” Pankowski said. “I hope the recent statements by Prime Minister Morawiecki are just the beginning of a new attitude to the problem on the part of the ruling elite.”




The head of Russian television channel RT says the Kremlin-funded outlet is already suffering the consequences of having to register as a foreign agent in the U.S. amid allegations that it participated in attempts to influence the 2016 presidential election.

A Capitol Hill committee decided Nov. 29 to revoke RT’s accreditation to cover Congress, and RT has been shut out of news events and suffered damage to its reputation, said Margarita Simonyan, the editor-in-chief of the operation once called Russia Today.

“In the U.S., the country that has always been lecturing the world about the value of freedoms – of freedom of speech, of everyone’s right to speak up – the U.S. has now become a beacon, a leader, in this movement to shut everyone up,” Simonyan said in an Associated Press interview at RT’s Moscow headquarters Friday. “That’s so disappointing.”

RT insists it is a legitimate news and information network, and compares itself to the U.S.-funded Voice of America or Britain’s government-supported BBC.

But U.S. intelligence agencies say RT and state-funded Russian news agency Sputnik, for which Simonyan also serves as editor-in-chief, produced biased reports to undermine faith in the election process, damage Hillary Clinton’s candidacy and promote Donald Trump.

Governments in Britain, Germany and France also have complained about RT and its intentions, especially its reporting around European elections.

In the U.S., RT’s slickly produced programs can be accessed on some cable services, the internet, on social media and YouTube, and Simonyan says they’re no less balanced or impartial than reports of other news organizations.

“Listen, your own president thinks that your media is, almost all of it, is fake,” she said.

“In Russia, all of the American media are seen as carrying out the U.S. government’s policy or American policy,” she noted at another point.

RT’s programs follow a familiar cable news format, but often with guests who espouse views critical of Western systems. CNN veteran talk show host Larry King has a regular program on RT, as does former MSNBC personality Ed Schultz, known for pointing out problems of income inequality in the United States.

The U.S. government argues that the foreign agent designation was meant only to make clear to RT’s audience that it is a Russian station advancing Russia’s interests and says the broadcaster is not being blocked or censored in America. The designation was ordered by the Justice Department under the 1938 Foreign Agents Registration Act, a law passed before World War II to label German and Nazi publications as propaganda.

Simonyan said she can’t believe RT’s audience needed to know more than it already did about its source of funding.

“We’ve never made a secret of the fact that we came from Russia,” she said. “At any interview I ever gave, at any press conference … all the time, almost daily, we state that we come from Russia.”

Steven Barnett, communications professor at the University of Westminster in London, said he sees some merit in RT’s argument that requiring it to register as a foreign agent is infringing on its journalistic rights.

He said its journalists are not likely to challenge Russian President Putin but seem to have “a measure of discretion and freedom” when reporting on Russia and the world.

“It’s conducted along professional journalistic standards, they try to be as accurate as possible and check sources, and they’ll try to cover stories from a perspective that is not Western-dominated,” Barnett said.

He does believe, however, that viewers should be told they are watching a channel funded by the Russian government so they can make their own judgments about the material.

Since the U.S. decision, Russia in retaliation has adopted its own law to deem some media companies as foreign agents and it has named U.S.-funded Voice of America and Radio Free Europe/Radio Liberty. It is so far unclear what it means in practice for those organizations in Russia.

Simonyan, known as a pugnacious defender of Russia and its president, Vladimir Putin, was tapped to run RT when it was created in 2005. At the time, she was only 25.

She denies that RT is under the control of Putin or the Kremlin and says she has never even spoken to Putin on the telephone. But documents for the Russian leader’s re-election campaign name her as one of the “trusted persons” around him supporting his candidacy.

She says RT has editorial independence and brushed off a question on whether she has ever received editorial instructions from Putin or those around him.

“Our budget is controlled by so many people, including the whole of the Russia State Duma, that if I listened to everyone who was complaining … about our broadcasts, I would have hung myself by now,” she said.

This year, she said, RT will get about $300 million, less than the $700 million U.S. allocation to the Broadcasting Board of Governors, which oversees U.S.-government-funded stations.

“I’m so tired of this argument that all we ever do is under Kremlin orders and so and so forth. Tell me, how is it possible? I am not on the air. If you watch RT, you will see that all of our shows are hosted by people to whom it would be impossible to tell them anything.”

In the interview, Simonyan said she was weary of conflict, especially between Russia and the United States.

“When the world normalizes, everything is going to be fine with RT,” she said. “When the U.S. and Russia get along again – and I don’t see any deep reasons why we shouldn’t get along – … we are going to work normally like a normal news organization.”


Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган заявляє, що не має наміру послаблювати наступальні дії у сирійському регіоні Афрін. Турецькі війська – в третій день військової операції – зайняли кілька селищ на північному заході Сирії. Анкара домагається витіснення курдських загонів з займаних ними позицій.

«Ми налаштовані рішуче. Питання Афріну буде вирішене. Ми не відступимо. Ми говорили про це з нашими російськими друзями. У нас є угода», – заявив Ердоган в Анкарі, повідомляє агентство AFP.

Він додав, що турецька влада обговорювала операцію зі США. «Ми не змогли переконати США в деяких речах», – сказав турецький президент. Він не навів подробиць.

За словами Ердогана, операція завершиться, коли «ціль буде досягнута».

Рада Безпеки ООН має намір обговорити гуманітарну ситуацію в районі Афрін у Сирії після того, як турецькі війська і бойові літаки розпочали військову операцію в курдському анклаві на півночі країни. Скликане на пропозицію Франції засідання відбудеться увечері 22 січня, його темами також стануть дії уряду Сирії в провінції Ідліб і в Східній Гуті.

Міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан заявив, що його країна глибоко стурбована «жорстокою деградацією ситуації» в Афріні, де, за даними правозахисників, у першу добу турецької операції загинули щонайменше 18 людей.

20 січня турецькі сили увійшли на територію Сирії з наміром витіснити з Афріна курдські збройні групи, які Анкара вважає терористичними. Це сталося попри застереження США, що такий крок може дестабілізувати регіон. 21 січня Сполучені Штати закликали Туреччину забезпечити, щоб дії її військових були «обмежені за масштабами та тривалістю».

Сирійський уряд засудив дії, які назвав «турецькою агресією в Афріні». Іран та Єгипет також засудили операцію збройних сил Туреччини. Міністерство оборони Росії заявило, що виводить свої війська з району Афрін, щоб «запобігти потенційній провокації та виключити загрозу життю російських військових».


Великій Британії треба вжити заходів, щоб відповідати військовим можливостям Росії, йдеться в поширеній 22 січня промові начальника Генерального штабу британських військ Ніка Картера.

Звернення, яке Картер оголосить 22 січня, відображає занепокоєння провідних політиків, що заявляють про надмірне скорочення витрат на оборону.

«Наша здатність запобігати загрозам або реагувати на них буде зруйнована, якщо ми не будемо йти в ногу з нашими супротивниками. Швидкість ухвалення рішень, швидкість розгортання і сучасні можливості необхідно збільшити, якщо ми хочемо забезпечити реалістичне стримування», – йдеться в промові.

Картер попереджає, що Британія ризикує ще більше відстати від потенційних супротивників, якщо не збільшить військові витрати. За його словами, зараз час, щоб усунути ці загрози. «Ми не можемо дозволити собі сидіти склавши руки», – додає він.

Генерал Картер також робить акцент на нових можливостях ведення кібервійни, які з’явилися у Росії, і на небезпеки ракет дальнього радіусу дії, які Росія застосувала в Сирії. За його словами, на початку сирійської кампанії військово-космічні війська здійснили 26 ракетних пусків з відстані в 1500 кілометрів.

Раніше консервативний член парламенту Джонні Мерсер, колишній армійський офіцер, висловив стурбованість із приводу готовності країни до оборони після появи повідомлень про те, що збройні сили Великої Британії планували скоротити свою чисельність на 14 тисяч військовослужбовців, дев’ять військових кораблів і 100 вертольотів.

Британія витрачає на оборону два відсотки валового внутрішнього продукту, відповідно до цілей, встановлених членами НАТО.

Міністр оборони Гевін Вільямсон, який обійняв посаду в листопаді, заявив, що огляд оборонних можливостей Британії завершиться «найближчим часом».



Tens of thousands of flag-waving Greeks rallied in Thessaloniki Sunday, demanding Greece never compromise on the name Macedonia for its northern province.

Greece and the former Yugoslav Republic that shares the same name have been feuding over who gets to use it since Macedonia became independent Yugoslavia in 1991.

Police put the turnout for Sunday’s march at 90,000 while organizers say it is much higher.

Some of the protesters wore costumes from the period when Macedonia was ruled by the ancient Greek King Alexander the Great.

They say allowing the neighboring country to use the name Macedonia insults Greek history and implies a claim on Greek territory.

Sunday’s march was largely peaceful. But police quickly intervened when scuffles broke out between far-right extremists and anarchists who held up banners denouncing nationalism.

Greece has blocked Macedonian efforts to join the European Union and NATO because of the name dispute.

But United Nations negotiator Matthew Nimetz said last week he is “very hopeful” a settlement is near.

Greek Prime Minister Alexis Tsipras tells the Ethnos newspaper “If there is an opportunity for a solution, it would be a national stupidity not to make good use of it.”

The country of Macedonia is officially known at the U.N. as the Former Yugoslav Republic of Macedonia.


The office of Spain’s state prosecutor said Sunday it will move to reissue a European arrest warrant for the fugitive former leader of Catalonia if he leaves Belgium and enters Denmark as planned.

The region’s ex-president, Carles Puigdemont, is scheduled to attend a debate Monday at the University of Copenhagen titled “Catalonia and Europe at a Crossroads for Democracy.”

The trip would be Puigdemont’s first outside Belgium since he fled there to avoid a court summons in Spain for his role in an illegal- and unsuccessful- secession bid led by his government in October.

If Puigdemont makes it to Denmark, the prosecutor’s office said it would immediately ask the Spain Supreme Court to approve a European warrant for his arrest by Danish authorities.

Spain issued a European warrant for Puigdemont’s arrest in November, but withdrew it after a month based on concerns that Brussels would send the Catalan politician back while restricting the crimes with which he could be charged.

Spain is investigating Puigdemont for possible rebellion, sedition and embezzlement linked to a unilateral declaration of independence by Catalonia’s parliament on Oct. 27.

His proposed appearance at the debate in the Danish capital comes while Puigdemont is trying to be reinstated as the regional president of Catalonia.

Spain’s prime minister removed Puigdemont and his Cabinet from office and dissolved Catalonia’s parliament as part of a crackdown on the separatist push. But pro-secession political parties won the most seats in the December election for a new parliament, which must form a government by the end of the month.

It remains unclear how Puigdemont could be sworn in again as regional president without returning to Spain and therefore putting himself open to likely arrest.

The Spanish government has vowed to impede Puigdemont’s reinstatement with court challenges, if necessary, and to keep direct control over the region until a new government takes over.


Кількість загиблих українців у столиці Афганістану Кабулі може зрости до 7 осіб, повідомив у Twitter начальник управління консульського забезпечення Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України Василь Кирилич.

«Триває оперативна робота з компетентними органами Афганістану», – зазначив дипломат.

Раніше міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив про шістьох загиблих українських громадян в готелі Intercontinental у Кабулі. За словами президента України Петра Порошенка, вони були співробітниками української авіакомпанії.

Тим часом,BBC із посиланням на афганську поліцію повідомили, що серед загиблих було 9 українців, один німець, один грек і один громадянин Казахстану. Також інформацію про дев’ятьох загиблих наводить посол Великобританії в Україні Джудіт Гоф. Офіційного підтвердження цього, однак, наразі немає.

Як повідомила афганська служба Радіо Свобода «Радіо Вільний Афганістан», угруповання «Талібан» узяло на себе відповідальність за напад на готель у столиці Афганістану Кабулі, внаслідок якого загинули щонайменше 18 людей.

20 січня в готелі Intercontinental відбулася перестрілка між нападниками (за різними даними, їх було 4 або 5) та афганськими силами безпеки.

Готель Intercontinental в Кабулі зазнав нападу терористів-смертників у червні 2011 року, тоді загинула 21 людина, серед яких 10 цивільних осіб.






Іспанія каже, що він знову видає ордер на арешт відстороненого лідера Каталонії, якщо він виїде з Бельгії та поїде до Данії, як це було заплановано.

Екс-президент регіону Карлос Пучдемон планує відвідати обговорення в Копенгагенському університеті 22 січня.

Це буде вперше, коли Пучдемон опиниться за межами Бельгії, куди він виїхав, щоб уникнути виклику до суду в Іспанії за його роль у спробі виходу регіону з-під контролю офіційного Мадрида.

Державний прокурор заявив 21 січня, що якщо Пучдемон поїде до Данії, як це передбачалося, він «негайно просить» Верховний суд Іспанії видати європейський ордер на його арешт з боку влади Данії.

Іспанія видала європейський ордер на арешт Пучдемона в листопаді, але зняв його через місяць.

Минулого року в Каталонії пройшли дострокові регіональні вибори. Їх призначили після того, як регіон оголосив про незалежність за підсумками місцевого референдуму. Мадрид назвав голосування незаконним і ввів у Каталонії пряме правління. Регіональний парламент розпустили, а місцевий уряд відправили у відставку. Усунений від влади голова Каталонії Карлес Пучдемон виїхав до Бельгії, звідки вів виборчу кампанію.

Після перемоги на виборах відсторонений голова Каталонії Карлес Пучдемон закликав іспанську владу сісти за стіл переговорів. Політик заявив, що готовий зустрітися з прем’єр-міністром у будь-якій країні Євросоюзу, крім Іспанії. За словами Пучдемона, для повернення на батьківщину йому потрібні гарантії, що він може зайняти посаду голови нового каталонського уряду.