$1*/ mo hosting! Everything you need to succeed online with us!

Апеляційний суд у Грузії підтвердив рішення суду першої інстанції в першій у цій країні справі про сексуальні домагання. Журналістка й актриса Татія Самхарадзе в 2016 році звинуватила в домаганнях свого колишнього керівника на телеканалі «Імеді». У січні 2018 року суд у Тбілісі ухвалив рішення на її користь. Обвинувачений Шалва Рамішвілі, який заперечував свою провину, оскаржив рішення.

12 грудня апеляційний суд у Тбілісі підтвердив рішення на користь Самхарадзе.

Захисники прав жінок привітали постанову суду як велику перемогу, назвавши її «поворотною в питанні домагань на робочому місці в Грузії».

Самхарадзе заявила, що її кар’єра фактично закінчилася, коли вона подала позов до Рамішвілі в 2016 році. Вона заявила, що після того, як публічно виступила зі звинуваченнями, то відчула тиск з боку суспільства і отримувала погрози.

Під час судового процесу юристи Самхарадзе надали аудіозаписи розмов між репортеркою і Рамішвілі. Самхарадзе зазначила, що вирішила записати розмови, оскільки сексуальні домагання не припинялися.

У рішенні, ухваленому в січні, суд зобов’язав Рамішвілі сплатити судові витрати, однак не призначив штрафу.

Татія Самхарадзе сподівається, що її справа, яка стала прецедентом, додасть впевненості іншим жінкам і спонукає законодавців на певні кроки.

«Апеляційний суд залишив в силі рішення першої інстанції, тим самим підтвердивши факт гендерної дискримінації, а точніше її форми – «послуги в обмін на послуги», яка відноситься до сексуальних домагань. Два роки тому, коли ми почали боротьбу в суді, ситуація в цілому була іншою. Ще не було глобальної кампанії Me too, що почалася в 2017 році. Тоді, як, в принципі, і зараз, у нас не було і немає закону про сексуальні домагання. Ми дуже сподіваємося, що влада ухвалить його. Дослідження Жіночої організації ООН, проведене спільно з Грузстатом, показало, що кожна п’ята жінка в Грузії ставала жертвою сексуальних домагань в тій чи іншій формі», – каже журналістка.

Згідно з грузинським законодавством, сексуальні домагання не визначаються як кримінальний проступок.

У жовтні 2017 року активісти зареєстрували петицію в грузинському парламенті з вимогою визнати сексуальні домагання формою дискримінації.

Бюро ООН в Грузії раніше цього року запустило телевізійний ролик, в якому жінок закликали активно виступати проти домагань на робочому місці.

 

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Санкції здебільшого стосуються російського банківського та енергетичного секторів. Їх вперше запровадили влітку 2014 року й відтоді щоразу продовжували на півроку

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Росіянка Марія Бутіна, яку в Сполучених Штатах Америки звинувачують у незаконному лобіюванні інтересів Росії, визнала провину в змові з метою порушення американських законів про іноземних агентів. Виступаючи 13 грудня в суді у Вашингтоні, вона погодилася співпрацювати зі слідством, повідомляє агенція Reuters.

Обвинувачена визнала провину лише за одним пунктом звинувачення. Решту злочинів, які їй інкримінують, зокрема, в незаконній роботі на Росію, Бутіна відкидає. На даний час Бутіній загрожує до п’яти років в’язниці, угода з прокуратурою може передбачати більш короткий термін. Вирок оголосять наступного року.

Уклавши угоду зі слідством, Бутіна, за законами США, відмовилася від відкритого судового процесу за участю 12 присяжних. Також вона позбулася права подати апеляцію на вирок, який їй винесуть. Вона може бути депортована і втратила можливість подавати петицію про отримання громадянства США.

Про можливість укладення угоди американські ЗМІ повідомили кілька днів тому. Раніше Бутіна категорично відмовлялася визнавати себе винною в просуванні інтересів Росії без реєстрації іноземним агентом у США і йти на угоду з американською владою.

30-річну Марію Бутіну затримали 15 липня. Їй інкримінують незадекларовані дії як лобіста на користь іноземного уряду. Самі по собі такі дії порушенням не є, якщо особа офіційно зареєструється як «іноземний агент».

Прокурори звинувачують Бутіну у підтриманні зв’язків з американськими політиками й політичними організаціями під керівництвом високопосадовця Центробанку Росії Олександра Торшина. Сам Торшин перебуває під санкціями через зв’язки з президентом Росії Володимиром Путіним.

МЗС Росії вимагало звільнити росіянку.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

У столиці Угорщини Будапешті 12 грудня відбувається кількатисячний противладний мітинг протесту. Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, люди, зокрема, протестують проти законодавчих змін у трудовому кодексі щодо річного збільшення позаурочних годин (з 250 до 400 годин у залежності від умов конкретного колективного договору), вже названих опозицією «законом про рабську працю».

Крім того, демонстранти виступають проти реформи судової системи, за які сьогодні проголосувала проурядова парламентська більшість. 

Опозиція вважає ці нормативні нововведення неконституційними. Її представники не брали участі у процедурі голосування, влаштувавши у парламенті гучне скандування.

Кількасот вуличних демонстрантів спочатку зібралися на площі Кошут перед парламентом. Після того, як вони вирушили середмістям Будапешта, закликаючи перехожих долучатися до акції протесту, кількість учасників почала зростати. Протестувальники вигукували антиурядові лозунги і вступали в словесні перепалки з поліцією. Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, подекуди проти демонстрантів правоохоронці застосовували сльозогінний газ. 

Пізно ввечері демонстранти знову повернулися під стіни парламенту. Молоді люди намагалися штурмувати поліцейський кордон на вході до будівлі Національних зборів Угорщини. Але натовп час від часу відтісняють назад, застосовуючи сльозогінний газ. Солідарність із демонстрантами проявляють власники легкових автомобілів.

За даними опитування консалтингової компанії Policy Agenda, 83 відсотки працюючих не підтримують такі зміни у трудовому законодавстві. 

 

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Прем’єр-міністр Великої Британії Тереза Мей витримала голосування з питання про довіру, яке організували її колеги по Консервативній партії. Її підтримали 200 депутатів, в той час як недовіру висловили 117.

Мей залишиться прем’єром Великої Британії. Для усунення її з посади противникам Мей було потрібно не менше ніж 158 голосів зі 315 (стільки депутатів представляє зараз Консервативну партію в Палаті громад британського парламенту).

До оголошення результатів голосування Мей повідомила однопартійцям, що не виставлятиме свою кандидатуру на наступних загальних виборах, запланованих на 2022 рік. За її словами, більшість консерваторів не хочуть, щоб вона очолювала партію під час передвиборної кампанії.

Мей закликала не знімати її з посади прем’єра. Такий результат, на її думку, зіграв би на руку опозиції і завадив би процедурі виходу Великої Британії з Євросоюзу.

Повторне подібне голосування можна буде провести не раніше, ніж за рік.

Мей зайняла посаду голови британського уряду у 2016 році після референдуму про вихід Сполученого королівства з Європейського союзу. Наразі прем’єра критикують через її план Brexit.

 

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Прокуратура Франції розслідує стрілянину в Страсбурзі як теракт, заявив прокурор країни Ремі Ейтз. Він уточнив, що нападник вигукував «Аллах акбар».

Пошуки підозрюваного тривають.

Увечері 11 листопада чоловік відкрив стрілянину на різдвяному ярмарку в центрі Страсбурга. За даними поліції, загинули дві людини, ще в однієї лікарі констатували смерть мозку, 12 людей були поранені.

Французькі військові, які патрулювали вулиці, намагалися затримати нападника. Він був поранений, проте йому вдалося втекти. Для його пошуків мобілізували понад 700 осіб.

По всій Франції посилили заходи безпеки, зокрема контроль на кордонах. У Страсбурзі заборонили будь-які демонстрації й акції протесту.

За даними поліції, підозрюваний у нападі 29-річний уродженець Страсбурга Шеккат Шаріф раніше 27 разів притягувався до відповідальності у Франції, Німеччині й Швейцарії.

Кілька років тому він відбував тюремний термін за крадіжку в Німеччині. Його депортували до Франції в 2017 році.

12 грудня поліція затримала родичів підозрюваного. За даними газети Le Parisien, під варту помістили його батьків і двоє братів. Щонайменше один із них, як стверджують ЗМІ, був пов’язаний із радикальними ісламістами.

У МВС Франції не виключили, що підозрюваний залишив країну.

Співчуття Франції в зв’язку з терактом висловили багато світових лідерів.

У Німеччині заявили, що німецькі спецслужби нададуть всю необхідну підтримку своїм французьким колегам.

Президент США Дональд Трамп засудив напад і пообіцяв посилити заходи безпеки на американських кордонах.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Звинувачена в незаконному лобіюванні інтересів Росії Марія Бутіна частково визнала свою провину. Про це повідомляє телеканал NBC News з посиланням на власні джерела.

За словами інсайдерів, Бутіна пішла на угоду з прокурорами і визнала провину з одним пунктом звинувачення, максимальний термін ув’язнення за яким – півроку з подальшою депортацією.

Зокрема, стверджується, що росіянка зізналася в змові з американцем, яка порушувала закон, що регулює діяльність іноземних агентів в США. Ім’я цього американця не уточнюється.

За всіма звинуваченнями Бутіній загрожує до п’яти років в’язниці. Вирок буде оголошено наступного року.

Читайте також: Путін каже, що дізнався про існування Бутіної після її арешту у США

Після затримання у США Бутіна кілька місяців не визнавала себе винною в тому, що діяла як незареєстрований агент російського уряду. 10 грудня звинувачена в незаконному лобіюванні 30-річна росіянка заявила через своїх адвокатів, що збирається змінити свідчення, в яких називала себе невинуватою.

Бутіна керувала невеликою російською групою «Право на зброю». Її пов’язують із російським політиком Олександром Торшиним, союзником президента Володимира Путіна.

Міністерство юстиції США вважає, що зусилля Бутіної були частиною секретної кампанії російського уряду, спрямованої на вплив на політиків високого рівня, зокрема, Дональда Трампа, як під час його виборчої кампанії, так і після обрання президентом США.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

У Канаді суд відпустив під заставу у 7,5 мільйонів доларів фіндиректорку китайської компанії Huawei Technologies Мен Ваньчжоу.

Частину застави Ваньчжоу має внести готівкою і надати суду не менше п’яти поручителів.

Суд зобов’язав Ваньчжоу проживати у будинку свого чоловіка в Ванкувері під цілодобовим наглядом охорони до наступного засідання 6 лютого. Тоді вирішуватиметься питання її можливої екстрадиції в США.

Фіндиректорка Huawei не має права залишати будинок між 23:00 і 6:00 і зобов’язана носити електронний браслет.

Суд також конфіскував паспорти Ваньчжоу.

Якщо до 8 січня Вашингтон не направить Канаді офіційний запит про екстрадицію, Ваньчжоу звільнять.

46-річна Мен, яка є дочкою засновника Huawei, була заарештована у канадському Ванкувері за запитом США. Америка вважає, що китайська корпорація намагається обійти торговельні санкції США проти Ірану.

Сполучені Штати звинувачують Huawei у використанні підставної компанії в Гонконгу, щоб продавати до Ірану обладнання в порушення санкцій. На їхню думку, Мен та Huawei обманули американські банки щодо свого бізнесу в Ірані.

Мен наполягає на своїй невинуватості й збирається доводити свою правоту в американському суді, якщо її екстрадують до США.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!